Едмонтонська школа Вестмаунт була розташована на болотистій місцевості. Дістатися до неї було справжнім випробуванням для учнів. Для того, щоб діти без перешкод ходили до школи, звели кілька мостів. Про те, як побудували школу Вестмаунт, та цікаві факти читайте далі у статті на edmonton1.one.
Історія започаткування школи
Школа Вестмаунт була побудована на території колишньої старої ферми Норрісів. Влада Едмонтона викупила у родини Норрісів землю за 3000 доларів у 1909 році.
У травні 1913 року архітектор Джордж Тернер зробив проєкт майбутньої школи. Будівництвом займалась Рада шкіл Едмонтона і компанія Edinger Construction. Між ними був підписаний контракт на суму 204 тисячі доларів. Вестмаунська школа була виконана в готичному стилі. Цеглу замовляли у цегельні Дж. Літтла в Ріердейлі. Крім того, в будівництві використали бедфордський камінь.
Зовні двоповерхова будівля була прикрашена кам’яними гребнями і різбленнями. Особливо гарно вирізнялися на вході у заклад голови вовків, зроблені з гіпсу. В коридорах підлога була викладена мармуровою плиткою, двері з якісного масиву дуба, великі вікна оздобили свинцевим склом. У кожній класній кімнаті стояли ряди парт, прибитих до дерев’яної підлоги.
На другому поверсі знаходилася актова зала з великою сценою. Її певний час використовували в якості спортзалу. Однак заняття спортом в актовій залі були обмежені, бо залу оточували з обох боків, і прямо під нею, навчальні класи. Постійний гуркіт, який лунав зі спортзалу, заважав учителям проводити уроки. У 1915 році школа відкрилася. Першим, хто очолив заклад був Джо Скоффілд. Колектив закладу налічував 8 людей: директор і 7 жінок-вчителів.
Зникнення вчительки, привиди на території школи Вестмаунт
У 1918 році Едмонтон охопив спалах смертоносного іспанського грипу, державні школи почали закривати, не виключенням стала і Вестмаунт. На базі закладу відкрили центр допомоги хворим.
Епідемія забрала життя понад 500 мешканців міста, і вона породила одну з найбільших таємниць школи Вестмаунт.
Все почалося з того, що Феліцію Грем, вчительку з Торонто, направили працювати у школу Вестмаунт якраз перед закриттям шкіл. Жінка зникла під час епідемії. Згідно з інформацією, яку повідомляли у новинах, вона захворіла на іспанський грип, але швидко одужала. Востаннє її бачили у школі. Родина жінки дуже занепокоїлася її раптовим зникненням, тому запропонувала винагороду в 500 доларів за інформацію про її місцезнаходження. Але, на жаль, жінку не вдалося знайти. У школі працювала слідчо-оперативна група, але ніякої інформації про неї вони не знайшли.
У книзі «Історії про привидів Альберти» письменниця Барбара Сміт розповіла свої припущення щодо раптового зникнення Феліції Грем. У ній вона написала, що привид гарної жінки блукає коридорами третього поверху майже 75 років.
Окрім історії Феліції Грем, існує історія про дивні звуки вночі – учня Гарольда, якого випадково замкнули у вежі, і він розбився на смерть, намагаючись вибратись. Протягом багатьох років ведуться розмови про привидів на території школи.
Розвиток школи
У 1930 році школу відвідувала велика кількість учнів. Один клас відвідувало 50 учнів. В зв’язку з цим, заняття проводилися в дві черги по 25 дітей. Тобто, перша частина класу навчалася зранку, друга – ввечері. Такий великий наплив учнів тривав до 1971 року.
У 1971 році школу розширили. На її території добудували нову спортивну залу, сцену, адміністративні приміщення. Стару актову залу перетворили на бібліотеку. Ще одна реконструкція відбулася у 2000 році. Тоді побудували підвал, нову кімнату для занять музики, додаткові кімнати.