На початку 19 століття жіноча освіта розглядається канадською владою як спосіб зробити жінку гарною дружиною, матір’ю. Жінки практично не мали прав навчатися і працювати.
Місце жінки було вдома, у її обов’язки входило піклування над дітьми, хатні справи. В середині 19 століття все змінилося, жінки отримали можливість навчатися і працювати. Про те, як зародилася, розвивалася жіноча освіта у Альберті, – читайте далі в статті на edmonton1.one.
Перша освіта
На початку 19 століття жінок не заохочували навчатися, оскільки вважалося, що це їм шкодить, підриває їхню прив’язаність до родини. Крім того, академічне навчання суперечить жіночій природі. Надмірні знання можуть вплинути на жіночу фертильність. Церковні лідери були проти жіночої освіти, бо вважали, що це суперечить тому, що пишеться в Біблії.
До 1850 року дівчата не мали змоги навчатися в школах, тому родини середнього класу наймали гувернанток і репетиторів. Вони викладали такі предмети: англійську мову, математику, музику, світські манери і етикет.
Коли в Альберті почали з’являтися перші жіночі школи, не всі дівчата могли до них вступити. Це було пов’язано з тим, що більшість шкіл були платними. Тільки діти багатіїв мали змогу в них навчатися. Навчальна програма в таких закладах була розроблена таким чином, щоб навчити жінок мистецтву, основам читання, письма, арифметиці, рукоділлю. Цими закладами керували жінки робітничого класу.
Починаючи з 1853 року почали з’являтися державні школи. Церкви, благодійні організації створювали власні школи для дівчат. В Едмонтоні були жінки, які змогли започаткувати власну школу. Наприклад, Ен Ленгтон керувала невеликою школою разом зі своїм братом. В її закладі навчалися 10 дівчат. Ен самостійно вела уроки.
Досить важко розпочався процес реформування освіти у 1840 році, коли визнали, що жінка, яка виховує власних дітей, повинна мати освіту. У 1860 році в Канаді була скликана Тонтонська комісія, яка проводила дослідження. Вона мала на меті виявити розумові здібності жінок і чоловіків. Тоді було доведено, що чоловіки і жінки мають однакові здібності.
Розвиток освіти в Альберті
У 1871 році у Альберті започаткували Національну спілку для покращення освіти жінок. У 1900 році викладання предметів у початковій школі здійснювалось виключно жінками, тоді у Альберті існувало 20 жіночих шкіл-інтернатів. У 1918 році створили закон про освіту, згідно якому дівчата закінчували школу в 14 років.
Наприкінці 19 століття вищі коледжі, університети почали приймати перших студенток. Коледж Гіртон у Кембриджі був першим жіночим коледжем із постійним проживанням. Інші університети Альберти почали пропонувати курси для жінок, закінчивши які жінка отримувала професію і ступінь.
Найпоширенішою професією серед жінок у 19 столітті була вчитель. Це пов’язано з тим, що тоді в Альберті і інших провінціях Канади було відкрито багато педагогічних коледжів.
Вчителювання відкривало безліч нових можливостей для жінки. Також воно підтвердило другорядне становище жінок у суспільстві.
Вчителям жінкам платили низьку заробітну плату. Крім того, жінки займали нижчі посади і перебували під наглядом адміністраторів чоловіків. Варто зазначити, що якщо вчителька вагітніла, виходила заміж, вона лишалася посади назавжди. Національна спілка Альберти жінок вчителів виступала проти такої несправедливості, як і за рівну оплату праці з чоловіками і прийнятні умови для жінок.
Перша світова війна призвела до зменшення заробітної плати вчителів. Відбулося скорочення освітян. Багато шкіл у Альберті розформували, закрили. Тільки після закінчення війни почали приймати реформи, нові закони, які були спрямовані на відродження освіти.