Спортивний клуб Maple Leaf має цікаву і насичену історію. В його склад увійшли люди, які обожнювали займатися спортом. Maple Leaf певний час продовжував надихати людей розвиватися в спорті й грати в хокей.
Едмонтон можна сміливо назвати хокейним містом. Багато дітей вчиться кататися на ковзанах ще в дошкільному віці. Ті, хто виріс в Едмонтоні, неодноразово ходив на міські ковзанки. На початку 1930 року в місті відкрили велику ковзанку на 118-й авеню. Саме на цій ковзанці зустрічались учасники клубу Maple Leaf. Детальніше на edmonton1.one.
Заснування спортивного клубу Maple Leaf
Щоб навчити дитину хокею, батьки часто віддають її на навчання до спеціальної секції. Спортивний клуб Maple Leaf один з тих, хто навчав дітей хокею відтоді, як його заснував Генрі Вайт. Сталася ця подія у 1931 році.
Вайт займався бойскаутом і працював з дітьми із бідних сімей. Певний час чоловік мав мету створити позитивну спортивну спільноту для молодих хлопців району. У 1931 році в рамках спортивного клубу Maple Leaf він почав організовувати хокейні команди з футболу, легкої атлетики, бейсболу. Перша хокейна команда складалася з хлопців віком 14 років.
Ця команда зайняла перше місце в Міджет-лізі, перемогла команду з Калгарі за титул провінції. Досить непогані результати як для другого року занять. У 1935 році команда розширює свою спортивну програму в неї включають бейсбол, лакросс. Команда Maple Leaf складалася з хокеїстів, які були універсальними спортсменами, володіли багатьма видами спорту того часу.
Через те, що команді не було де тренуватися, проводити час за бесідами, вони не мали змоги розвиватися.
У 1948 році волонтери знайшли будинок, який знаходився між 84-м і 85-м будинками по 118-й авеню. Нова будівля — армійська хатина, яка під час війни покинули господарі. Будинок мав кілька кімнат, великі вікна, дерев’яну підлогу. Неподалік, всього за квартал від будинку, знаходився каток “Іствуд”, що давало можливість команді зустрічатися і проводити тренування.
З 1950 року клуб вирішив зосередитися виключно на хокеї, поступово відмовляючись від інших видів спорту. На початку розвитку юнацького хокею в Едмонтоні спортсмени не вдягали броню. Ковзани переходили з рук в руки, тобто у кожного гравця не було власних.
Розвиток клубу Maple Leaf
Команда Maple Leaf активно грала з іншими командами громадської ліги кілька разів на тиждень.
Протягом багатьох років цей спортивний клуб тренувався в підвалах будинків, наземних приміщеннях, які вдавалося винайняти. У 1970 році Maple Leaf переїхав до приміщення. В новій будівлі вони облаштували кухню, зал засідань.
У середині 1990 років хокейні клуби були командними видами спорту. Волонтери допомагали в розвитку, самостійно займалися тренуванням команд. Жіноча допоміжна організація проводила різні ініціативи зі збору коштів. Всі гроші, які вдалося виручити йшли на розвиток команд, купівлю форми й засобів захисту для гравців.
У 1991 році компанія United Cycle стала спонсором Maple Leaf. Вона інвестувала в ігри велику кількість грошей, бо дуже хотіла, щоб команда розвивалася і досягала гарних результатів. Крім того, волонтерська база клубу сприяла його розвитку, шукаючи нових спонсорів.
Протягом всієї історії існування цього клубу часто були тяжкі часи, особливо фінансового характеру. Завдяки гарному складу, їм вдалося пройти труднощі та залишитися на плаву. Maple Leaf завжди брали активну участь у хокейних програмах, які проходили в Едмонтоні.
У 1962 році була створена Едмонтонська хокейна асоціація, яка керувала цим видом спорту протягом кількох років. Саме тоді Maple Leaf втратив своє існування.