Роберт Браун — нафтовик, підприємець і філантроп, який присвятив усе своє життя розвитку Едмонтона та Альберти. Відомому бізнесмену належать такі підприємства: «Turbo Resources», «Merland Exploration», «Danoil Energy». Детальніше про його життя та успіхи в бізнесі поговоримо на edmonton1.one.
Дитячі та юнацькі роки
З’явився на світ Роберт у Калгарі 24 вересня 1936 року. Батько хлопчика Джеррі був шанованим редактором місцевої газети, а мама Дейзі — займалася вихованням дітей. Голова сімейства був прикладом для маленького Роберта. Він навчився в нього наполегливо працювати й брати участь у громадському житті. Попри те, що Джеррі доводилося працювати 6 днів на тиждень, він був резервістом-добровольцем у бойскаутах і активно документував історичні дані в газеті «The Herald».
Подорослішавши, Роберт Браун став займатися в скаутах, а потім футболом у середній школі, паралельно працюючи кур’єром у газеті «The Herald» і різноробом на будівництві. У 1954 році юнак закінчив Центральну середню школу. Зацікавившись наукою, він переїхав до Едмонтона і вступив на машинобудівне відділення Університету Альберти. Закінчивши заклад вищої освіти, влаштувався на роботу в нафтову промислову компанію «Mobil Oil Canada», яка тоді тільки розвивалася. Незабаром Роберт перейшов на підприємство «International Drilling Fluids», де отримав неоціненний досвід у дослідженнях та розробках.
Перші кроки в бізнесі
У 1956 році Роберт вирішив відкрити свою справу, взявши в борг 40000 доларів на купівлю неробочого заводу з перероблення нафти в Едмонтоні. Чоловік планував використовувати перероблену нафту як масляну основу для бурових розчинів. Задовго до того, як переробка стала мейнстримом, Роберт збирав відпрацьовану оливу на станціях техобслуговування і хімічно переробляв її для повторного використання як мастильного матеріалу. У 1970 році, усвідомивши, що підприємств, які займаються переробленням відходів, мало, він об’єднав свій завод із мережею дисконтних станцій технічного обслуговування і заснував компанію «Turbo». На піку свого розвитку червоно-чорний бренд «Turbo» поширився на сотні станцій по всій Західній Канаді, чому сприяв великий успіх Брауна в купівлі бензину зі знижкою у нафтопереробних заводів у періоди надлишку.
Спираючись на свою освіту і великий досвід, Роберт перетворив «Turbo» на диверсифікований бізнес, що поширився по всій енергетичній галузі. Він продавав бензин, переробляючи відпрацьоване мастило, виробляв хімікати для бурових розчинів і досліджував продукти на основі нафти. На початку 1970-х років він об’єднав зусилля з інвестором «IDF» і став президентом «Turbo Resources». У цей період Браун зосередився на покупках, скуповуючи велику кількість станцій і розширюючи сферу транспортування нафти, буріння нафтових свердловин і розвідки нафти й газу. Під його керівництвом обсяг продажів «Turbo» зріс з 1 мільйона доларів до 500 мільйонів доларів на рік.
Розвиток енергетичного сектору Альберти та допомога суспільству
«Turbo Resources» продовжувала процвітати впродовж 1970-х років, диверсифікувавши свою діяльність у галузі геологорозвідки та буріння нафтових свердловин. Незабаром Роберт ухвалив рішення позбавити підприємство залежності від нафтових компаній, що постачають бензин. Таким чином, у 1980 році він зміг здійснити свою давню мрію — відкрив нафтопереробний завод. Провінція одразу ж схвалила плани з будівництва НПЗ потужністю 30000 барелів неподалік від Калгарі. «Turbo» ставала першою повністю інтегрованою, незалежною канадською нафтогазовою компанією, яка вела бізнес від гирла свердловини до бензоколонки. Однак після введення в дію Національної енергетичної програми перспективи компанії «Turbo» опинилися під загрозою, і Браун залишив її. Далі він став президентом дочірніх підприємств: «Merland» і «Bankeno Mines».
Роберт Браун завжди рішуче виступав за ділову спільноту та енергетичний сектор. Він також знаходив час для керівництва професійними організаціями. У 1981 році Брауна було обрано президентом Незалежної нафтової асоціації. У 1984 році він обійняв найвищу посаду у Торговій палаті Калгарі й очолив зусилля з відновлення економіки в тісній співпраці з містом. Після того як заявку Калгарі на проведення зимових Олімпійських ігор 1988 року схвалили, Роберт прийняв керівництво оргкомітетом. У його обов’язки входило стежити за бюджетом. Канаду переслідував дефіцит у 1,1 мільярда доларів, який залишився після літніх Олімпійських ігор 1976 року в Монреалі, і повторення цього було неприпустимим.
Наприкінці 1980-х років Браун повернувся до керівної роботи в енергетичному секторі, обійнявши посаду президента «OMV» — канадської філії державної нафтової компанії Австрії. Він також створив приватну холдингову компанію «Danoil Energy», яка інвестувала в неефективні сировинні компанії та використовувала свою управлінську хватку для їх перетворення. Надалі Роберт перетворив підприємство на один із найбільших канадських енергетичних трастів. На початку XXI століття він використав ті самі здібності для порятунку збанкрутілої компанії «Smoky River Coal» і допоміг створити «Grande Cache Coal», яка згодом знову відкрила шахту «Grande Cache».
Протягом 6 років Браун був почесним підполковником 746-ї Калгарської ескадрильї зв’язку, а також працював на громадських засадах в Управлінні аеропортів Калгарі. Паралельно він брав активну участь у роботі Управління економічного розвитку Калгарі та Альберти, просуваючи провінцію як місце для інвестицій. У 2009 році Роберт обійняв посаду голови Управління економічного розвитку Альберти. Протягом усієї своєї кар’єри він входив до ради директорів багатьох публічних корпорацій, зокрема: «Forzani Group», «ATB Financial», «Black Diamond Group», «Penn West Energy Trust».
Заснування і добрі справи фонду
У 1980 році Роберт і його дружина Керол заснували Brawn Family Foundation. Вони разом зі своїми дітьми активно працювали з суспільством і фінансували установи, спортивні об’єкти, організації охорони здоров’я, освіти.
Фонд справив великий вплив на життя багатьох жителів Альберти. Його фінансування дало змогу працівникам нафтогазової галузі отримати нові навички в Центрі енергетичних відкриттів Ледук №1 у Девоні. Фонд підтримував багато медичних досліджень, надавав стипендії студентам сільськогосподарського коледжу Олдс, фінансував Університет Калгарі в рамках програми «Semester at Sea». Щедрість фонду також допомогла зоопарку Калгарі залишитися установою світового класу.
Заслуги та нагороди
За всю свою кар’єру Роберт Браун отримав велику кількість нагород. Серед них — премія APEGA за громадську роботу, премія Університету Калгарі за видатні заслуги в бізнесі, премія пам’яті Кей Прінгл від Торгової палати Калгарі та пам’ятна відзнака уряду Канади. У 2008 році його ввели до Канадської зали слави нафтовиків, а у 2013 році — до Зали слави бізнесу Калгарі. У 2022 році він отримав Платинову ювілейну медаль Єлизавети II.
Підприємства Брауна незмінно вважаються важливими гравцями в канадському енергетичному секторі, адже впродовж десятиліть вони прагнуть поліпшити життя спільнот Альберти.