Бізнесмен зі Страткони Вільям Шепард показав людям, яким має бути справжнє пиво. Чоловік побудував не одну пивоварню у місті та за його межами. Заводи стали першими, хто почав варити пиво. Вся продукція, яку випускали за спеціальною рецептурою, мала гарний смак і чудову якість. Про те, як розвивались пивоварні Шепарда, та інші цікаві факти читайте далі у статті edmonton1.one.
Як все було?
У 1904 році Шепард був мером міста Страткона. Перша його пивоварня знаходилася в Росдейлі. Відразу після відкриття бізнес почав приносити гарний прибуток молодому підприємцю. Далі – більше, Шепард купує кілька десятин землі в Едмонтоні для будівництва пивоварні.
Для створення проєкту він найняв відомого чиказького архітектора та інженера Бартеля. Бартель приїхав з Німеччини до Едмонтону, де здобув освіту і гарну репутацію проєктувальника вишуканих пивоварень. Шепард хотів як найшвидше почати будівництво, але роботи затягнулися, бо у 1906 році фондовий ринок занепав, почалися робітничі мітинги, нестача матеріалів. Все це призвело до того, що будівництво розпочалося у 1912 році. Підрядником стала будівельна компанія Пітера Рула.
У 1913 році практично всі роботи були завершені, але нова п’ятиповерхова будівля ледь не згоріла. Одна з печей, яку використали для сушіння цементу, перегрілася. Зайнялася дерев’яна підлога, завдяки швидкому реагуванню людей заклад не згорів, полум’я вчасно погасили.
Офіційно у цьому ж році заклад відкрили, за його будівництво власник заплатив 610 тисяч доларів.
Для будівництва заводу використали червону цеглу, залізобетон, сталь. Цегляна кладка має глибину 29 дюймів, всередині різноманітні деталі, які надають фасаду виразності й виражають його стиль.
Місцева газета Edmonton Daily Bulletin (випуск за 1913 рік) писала, що будівля містить багато різноманітних кам’яних деталей, великі аркові вікна. Смолоскипи увінчують кутові башти, вражає стиль.
Розвиток пивного бізнесу 6 Edmonton Export
Перші пляшки навесні 1913 року зійшли з конвеєра заводу 6 Edmonton Export під такими назвами як Yellowhead Beer, Edmonton Family Lager та Imperial Stout. Найтяжчим для пивоварні видався 1920 рік, коли був введений сухий закон. Закладу вдалося вижити лише завдяки продажам пива на експорт.
У 1923 році сухий закон був скасований. Завод почав розвиватися і випускати великий асортимент пива. Завдяки сучасному на той час обладнанню щодня тут випускали понад 5000 пляшок пива.
У 1924 році Шепард звертається до архітектора Ральфа Турту, щоб той спроєктував поряд з заводом офісну будівлю з червоної цегли у едвардіанському стилі.
У 1927 році Шеппард, навіть попри те, що пивоварня приносить гарний дохід, продає її пивовару з Летбріджа Фріцу Сіку. Новий власник продовжив розвивати завод.
Сучасна пивоварня
У 1958 році у Фріца Сіка завод викупляє монреальська компанія Molson. Взимку 1960 року нові власники перейменували завод на Molson “M”. На даху будівлі встановили велику обертову вивіску, яка важила 2, 5 тонн і мала 18 футів заввишки.
У 1967 році на території заводу провели ремонтні роботи вартістю в 1 мільйон доларів. Завдяки розширенню заводу ввели нову технологію пивоваріння з нержавіючої сталі. На території пивоварні з’явився власний пляшковий цех.
У 2004 році відбулася ще одна важлива модернізація Molson “M” вартістю 12 мільйонів доларів. Влітку 2007 року пивоварню закрили через страйк робітників, зміни уподобань споживачів. Це призвело до скорочення 200 робітників. Саме тоді настав кінець 94-річної традиції пивоваріння в Едмонтоні. Дві будівлі залишилися як пам’ять про пивну індустрію міста, що утамовувала спрагу п’яти поколінь.