Ім’я доктора Мерла Олсона відоме в усьому світі. Він ветеринар, дослідник, успішний підприємець і викладач. Разом зі своєю дружиною чоловік став співзасновником багатьох біотехнологічних і фармацевтичних компаній, що спеціалізуються на випуску ветеринарних препаратів для тварин. Детальніше про життя і бізнес Мерла поговоримо на edmonton1.one.
Дитинство і юність
Мерл народився в Радвіллі, Саскачеван, 13 листопада 1953 року. Батьки хлопчика були власниками змішаної ферми площею 640 акрів між Радвіллом і Цейлоном, де вирощували пшеницю, розводили велику рогату худобу, курей і свиней. З 12 років Мерл допомагав матері й батькові доглядати за худобою, і завдяки щоденному збору яєць, доїнню корів і годуванню свиней він почав цікавитися тваринництвом.
Мерл ходив до школи в селі Цейлон, а взимку, коли дороги засипало снігом, переходив на домашнє навчання. Прагнучи заробити додаткові гроші, він ловив бобрів, норок і ондатр, продавав шкури компанії Hudson’s Bay Company. Попри проблеми, з тим, що тепер називають синдромом дефіциту уваги, Мерл добре вчився, найбільше йому подобалась математика та природничі науки. Батьки у всьому підтримували сина і вірили у важливість освіти, завдяки їм у 1971 році юнак закінчив школу і став кращим учнем у класі з 10 осіб.
Отримавши шкільний атестат, він почав вагатися між сільським господарством і академічною кар’єрою. В кінцевому підсумку вирішив розширити свої знання і вступив до Університету Саскачевана. Юнакові було дуже складно перейти від сільського розміреного життя до міського, проте його пристрасть до науки й математики допомогла йому досягти успіху не тільки у навчанні, а й у житті. У 1975 році він здобув ступінь бакалавра наук з відзнакою за спеціальностями хімія і біологія, провчившись 5 років за програмою чотирирічного курсу.
Завдяки стипендії Національної ради з наукових досліджень в галузі природничих наук та інженерії Мерл переїхав в інший кінець Канади. Там, в Університеті Західного Онтаріо, він здобув ступінь магістра. Хлопець дуже швидко адаптувався до життя в престижному східному університеті й досяг успіхів у навчанні, опублікувавши кілька своїх перших наукових робіт. У 1977 році Олсон здобув ступінь магістра електрохімії. Однак усвідомивши, що його справжнє покликання – допомагати тваринам, тієї осені він став студентом Західного коледжу ветеринарної медицини Університету Саскачевана.
Перші кроки у тваринництві
Попри те, що Мерл з головою поринув у навчання, він знайшов час записатися на курси бальних танців. Якось увечері після занять Мерл зупинився, щоб допомогти полагодити проколену шину, і познайомився з Барб, аспіранткою з ветеринарної фізіології. Незабаром між молодими людьми зав’язалися стосунки, які привели до весілля. Дружина стала для Мерла опорою і помічницею в науковій і діловій діяльності. В одному зі своїх інтерв’ю Олсон зазначив, що вони з дружиною обожнюють займатися дослідженнями, проводити час на природі й бути поруч з тваринами. У 1981 році, закінчивши університет, Олсон почав вести практику лікування тварин. Життя в сільськогосподарській і скотарській спільноті, де було багато рогатої худоби, виявилося напруженим, адже Мерл проводив весь свій час на роботі.
Академічна кар’єра, наукові відкриття
Попри велику любов до роботи, в 1984 році Олсон повернувся в академічне середовище й обійняв посаду викладача на факультеті біологічних наук, а потім медицини в Університеті Калгарі. Цілих 20 років Мерл провів у системі вищої освіти Альберти, разом з дружиною він керував безліччю програм прикладних досліджень в області мікробіології та фармакології. Також Олсони провели новаторські дослідження впливу бактеріальних біоплівок на хронічні інфекційні захворювання. Їхня робота привела до розробки першого діагностичного набору, що допомагає лікарям вибирати кращі антимікробні препарати для лікування інфекцій, пов’язаних з муковісцидозом. Тест «Calgary Biofilm Device» нині використовується в усьому світі в медицині, ветеринарії.
Важливо відзначити, що під час роботи в Університеті Калгарі Мерл вів активну співпрацю з державними установами, щоб розв’язати проблеми агропромислового сектора. Наприклад, він очолив розробку Alfasure, препарату, який дозволяє великій рогатій худобі пастися на високобілковій люцерні без ризику здуття живота. Один продукт розробили в Новій Зеландії, але його заборонили в Канаді через наявність небезпечного інгредієнта. Незабаром Мерл знову створив новий засіб, який відповідав внутрішнім стандартам і почав вироблятися в Канаді.
Відкриття бізнесу
У 2004 році Мерл з дружиною прийняли спільне рішення достроково піти з університету і відкрити власний бізнес. Весь досвід Олсона, як сільського ветеринара і міського професора, об’єднався і визначив наступний етап його життя.
Як ветеринар, він помітив незадовільні потреби, з якими щодня стикалися тваринники. Одними з найпоширеніших було знеболювання худоби. Як професор, він розчарувався тим, що багато місцевих біотехнологічних продуктів довгий час не виходили за межі лабораторії або переміщалися в інші юрисдикції, перш ніж потрапити на канадський ринок. У той час майже всі основні фармацевтичні продукти, пов’язані з тваринницькою промисловістю, вироблялися за межами Канади. Це все створювало серйозну проблему для виробників Альберти, оскільки їм доводилося платити більше за продукти, розроблені без урахування клімату і географічних особливостей провінції. Подружжя Олсон вважало, що всі ветеринарні препарати повинні виготовлятися і тестуватися в Альберті.
Мерл і Барб прийняли рішення запустити біотехнологічні підприємства в Альберті для кращого обслуговування тваринницької галузі, ґрунтуючись на моделі спілкування з фермерами й ветеринарами. Таким чином, їм вдалося заснувати публічну біотехнологічну компанію Innovotech, яка нині базується в Едмонтоні й займається випуском продукції та наданням послуг, заснованих на багаторічних дослідженнях Олсонів в області біоплівок. Alberta Veterinary Laboratories (AVL) і Solvet Animal Health проводять дослідження і виробляють ветеринарні препарати для худоби й вважаються лідерами в галузі. Також подружжя Олсон побудувало в Калгарі сучасний завод, що займається виготовленням ветеринарних препаратів. Alberta Veterinary Laboratories заслужила широку популярність та повагу серед фермерів і скотарів за розробку економічного та ефективного засобу для боротьби з паразитами у великої рогатої худоби. Аналогічні продукти були значно дорожчі, що змушувало виробників знижувати рентабельність або ставити під загрозу здоров’я стад. Препарат Ivermectin Pour-On для великої рогатої худоби від AVL викликав справжній фурор на ринку у 2009 році. Завдяки йому галузі вдалося заощадити приблизно 9 мільйонів доларів на рік, одночасно поліпшивши здоров’я і добробут тварин.
Завдяки своїй невпинній прихильності до інновацій, AVL реєструвала і починала продаж принаймні одного нового ветеринарного продукту щорічно. Препарати компанії для знеболювання нині використовуються для лікування худоби по всій Канаді. Також AVL розробила таблетки для лікування і профілактики метаболічних захворювань великої рогатої худоби й нові продукти, призначені для скорочення використання антибіотиків в сільському господарстві та вирощуванні худоби. У компанії працює понад 50 співробітників, в тому числі відомі хіміки, біохіміки, фармацевти, ветеринари.
За свої великі досягнення Мерл отримав безліч нагород. Домогтися успіху в бізнесі Олсонам вдалося завдяки любові до своєї справи й підтримці один одного. Сім’я володіє більш ніж 50 патентами в галузі медицини, паразитології та фармакології. Крім того, вона підготувала понад 250 рецензованих публікацій і 13 розділів книг.